У 2020 році хлопці з компанії QUEST LAND запропонували створити квест-кімнату «Відьмак» з однойменної саги Анджея Сапковського та ігор від CD Project Red. Владислав Мартиненко виступав головним зі створення сюжету та загадок, я ж отримала посаду арт-директора. Цілий рік пішов на спорудження чотирьох кімнат. Кожна дрібниця, деталь, відсилання все мало значення, тому що ми великі фанати фендому. Більшість меблів, що грають предметів, в цілому інтер’єри були зроблені вручну.
У рамках цього проекту показую частину реквізиту: голова вовка, контракт, щоденник поета Любистка, вироби з епоксидки, принц-жаба, картина у вікні, портрет Гюнтера, розпис стін.
Як це було:
Все починалося з страшної картини голих стін і фіг його знає, за що хапатися. Але час минав, стіни шикувалися, загальна картинка почала складатися.
Підлога викладена з пісковика з цементом. Криниця зроблена з соснових колод за найдавнішою технологією — колода на колоду, відшліфована і пізніше розкрита марилкою.
Стіни були укріплені. На них наносили +- сантиметровий шар цементної суміші, потім по підсохлому шару я вимальовувала камінці, знімаючи частину суміші на стиках. Потім кожну улоговинку треба було пофарбувати.
Так само було зроблено наш друг – Зивік. Таке собі тренувальне опудало. Мішковина, солома, пара дерев, електроніка.
Ну і ось загальна картинка першої кімнати.
У другій кімнаті крім робіт зазначених вище, також є «мегаскоп». В основі пвх труба, решта — фанерні панелі, розташовані геометрично, розписані та пофарбовані. Усередині проведено необхідні датчики.
На столі в другій кімнаті розміщено «крутилки» — одне з ігрових завдань. Уся електроніка захована під столом у боксі. Малюнки — випалювання по дереву, а до цього намальовані у Photoshop.
Так само ігрова фігурка папуга, куплена на олх, перетворилася на Фельдмаршала Дуба, фанати гвинта зрозуміють)
Ось і друга кімната:
Третя кімната не завдала багато клопоту особисто мені, але будівельникам та електронникам тут треба було поламати голову)
Основна фішка третьої кімнати – ультрафіолет.
Баночки, пляшечки — моє окреме кохання. Ну а сталеві грати теж зварені вручну на замовлення.
Окреме спасибі Владиславу Мартиненко та Володимиру Ходирєву за можливість реалізувати мій задум у кожній деталі.
